- розколотити
- див. розколочувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розколотити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
порозколочувати — ую, уєш, док. Розколотити усе чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
розколочений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розколотити. || у знач. прикм. 2) у знач. прикм., перен.Який часто і сильно б ється, колотиться від перенапруження, хвилювання, збудження (про серце) … Український тлумачний словник
розфиркати — фиркам, каш, Пр. Розколотити. Розфиркати квасне молоко … Словник лемківскої говірки